Подвійний примус. Про що говорить реакція Трампа на обстріл України
Вчорашня реакція президента США Дональда Трампа на масовану атаку Росії на об'єкти енергетики України є вкрай показовою з погляду процесів довкола мирних переговорів, черговий раунд яких стартує сьогодні.
Нагадаємо, вчора Володимир Зеленський після обстрілу фактично цілий день апелював до Трампу, заявляючи, що чекає від нього реакції на порушення Володимиром Путіним обіцянки про тижневе перемир'я. За версією Зеленського, перемир'я почалося в ніч проти п'ятниці минулого тижня і, відповідно, мало тривати до ночі п'ятниці цього тижня - тобто до часу після завершення переговорів в Абу-Дабі.
За версією Кремля перемир'я, про яке домовилися Путін і Трамп, було оголошено до 1 лютого і вже давно минуло.
Версію Зеленського підтримали "яструби" в Республіканській партії. Наприклад, сенатор Ліндсі Грем у зв'язку з обстрілом вимагав передати Україні ракети "Томагавк".
Але це не допомогло. У результаті Трамп однозначно підтримав російську версію та відкинув звинувачення Зеленського. Він сказав, що з російським президентом були домовленості про перемир'я з неділі по неділю, тобто до 1 лютого, і Путін своє слово дотримав.
Таким чином, усі вчорашні заяви Зеленського не просто повисли в повітрі, а прямо спростували тим, кому вони адресувалися - Трампом. Із цього можна зробити два висновки.
Перший: Зеленський поняття не має, про що саме домовляються між собою Трамп та Путін. Навряд чи він настільки активно просував би тему перемир'я від п'ятниці до п'ятниці, якби знали, що Кремль і Вашингтон домовилися про припинення ударів тільки до неділі. І це лише один приклад, який став надбанням громадськості. А скільки ще є пунктів домовленостей Трампа та Путіна, про які у Києві нічого невідомо, можна лише здогадуватися.
Другий: привертає увагу, що Трамп ніяк не засудив удари по українській енергетиці і таким чином фактично схвалив наступні удари. Це може вказувати на те, що він, як і Путін, бачить у таких атаках інструмент тиску на українську владу з метою ухвалення умов мирної угоди, які Зеленський досі приймати відмовляється, насамперед - про виведення військ з Донбасу та зниження планки вимог до гарантій безпеки. І це досить значний сигнал напередодні старту переговорів в Абу-Дабі, оскільки він може свідчити про те, що тиск на Київ із згаданих питань походить не лише від Путіна, а й від Трампа.
Безумовно, позиція президента США ще може змінитися під впливом європейців чи яструбів-республіканців, але поки що щодо енергетичного перемир'я глава Білого дому висловився цілком виразно: Путін дотримав слова.
